Хоча в розмовній промові за всіма існуючими видами кліматичного обладнання, що розглядається, закріпилася загальна назва «кондиціонери», коректно вони іменуються трохи по-іншому. Справа в тому, що такі вироби поділяють на великі групи, виходячи з конструктивного виконання їх корпусів. Перша група – це моноблочні кондиціонери, всі елементи яких розташовуються у цілісних корпусах. А друга група – це спліт-системи, що складаються з двох та більшої кількості окремих частин, об'єднаних загальними комунікаціями та функціями. Від цих двох варіантів комплектації залежить багато характеристик кондиціонерів, які потрібно обов'язково брати до уваги при їх виборі.
При цьому, основна класифікація кондиціонерів з обох груп ділитиме їх на 4 види, залежно від варіантів їх монтажу в приміщеннях:
- Віконні кондиціонери – розміщуються безпосередньо у віконних отворах чи отворах у тонких стінах те щоб лицьові частини їх корпусів опинялися всередині приміщень, а зворотні – зовні. Цікаво, що всі перші загальнодоступні охолоджувачі мали лише таке виконання. Але в наші дні вони втратили колишню популярність, хоча кондиціонери для вікон і зараз також відносно компактні, прості в монтажі і доступні за вартістю. Проте вони дуже непрактичні. Справа в тому, що дані агрегати мають невелику продуктивність, продукують занадто багато шуму, а також створюють проблеми з герметичністю вікон, у яких монтуються. Тому більшість найвідоміших виробників кліматичної техніки від таких пристроїв давно відмовилися;
 - Мобільні кондиціонери – другий вид моноблочних охолоджувачів, які повністю розміщуються усередині приміщень прямо на підлозі. При цьому їх спеціальні гофровані шланги для відведення гарячого повітря потрібно виводити на вулицю. Хоча кондиціонери мобільних типів позиціонуються як портативна кліматична техніка, вони не є компактними. Конструктивно вони являють собою колоноподібні пристрої на міні-колесах, які можна переміщати з приміщення до приміщення, розташовуючи їх відвідні шланги у відкритих кватирках, вікнах, але краще – у відповідних діаметрах отворах у стінах. Але мобільність таких кондиціонерів – їхній єдиний плюс, оскільки вони відомі шумністю, громіздкістю та необхідністю контролю за збиранням конденсату;
 - Настінні кондиціонери без зовнішніх блоків - є найсучаснішою модифікацією охолоджувачів, за якими може бути майбутнє всіх подібних пристроїв. Абсолютно всі їх елементи також розміщуються в моноблочних корпусах, що монтуються в будь-яких місцях на зовнішніх стінах, в яких попередньо просвердлюються два отвори. Вони служать для виведення назовні двох патрубків, необхідних для забору та відведення повітря. Таким чином, настінний кондиціонер без зовнішнього блоку не тільки монтується значно простіше, ніж будь-яка спліт-система і навіть віконний аналог, а й не псує фасад, що особливо важливо для сучасних будівель та пам'яток архітектури. При цьому такі агрегати відносно компактні, а тому майже не впливають на інтер'єр приміщень.
 - Спліт-системи – найпоширеніший та затребуваний вид кондиціонерів, кожен із яких складається із зовнішнього та внутрішнього блоків, назви яких відповідають місцям їх розміщення. Завдяки цьому вони не тільки не займають корисне місце в приміщеннях, але і не створюють дискомфорту через значну шумність винесених назовні компресорів. При цьому їх блоки з'єднують покритими ізоляцією мідними трубками, по яких циркулює фреон. Системи типу спліт бувають, зокрема, і досить потужними, щоб охолоджувати чи обігрівати навіть великі площі.
 
Також вони здатні регулювати в приміщеннях вологість та очищати повітря від пилу за допомогою вбудованих фільтрів. Спліт-системи кондиціювання виробляються в 7 різних модифікаціях:
- Спліт-системи настінні – комплектуються зовнішніми компресорно-конденсаторними та внутрішніми випарними блоками. При цьому перші встановлюють на будь-яких зовнішніх вертикальних поверхнях, а другі - на стінах під стелями. Потужність настінних спліт-систем найчастіше знаходиться в межах від 1,5 до 10 кВт, чого вистачає для охолодження приміщення площею до 100 м2;
 - Спліт-системи підлогові – конструктивно майже ідентичні настінним аналогам, з тією лише різницею, що їх внутрішні блоки, що трохи відрізняються будовою, можна встановлювати не тільки на стінах, а й на підлозі. Також ці агрегати мають великі потужності, діапазон яких лежить в межах від 3 до 12 кВт. А керувати спліт-системами підлоги також можна за допомогою кнопок на їх корпусах;
 - Спліт-системи колонні – це великі та продуктивні агрегати з внутрішніми блоками, схожими на колони. Такі блоки є оптимальним вибором для встановлення на підлогах великих приміщень, які необхідно швидко охолоджувати. Тому колонні спліт-системи, також відомі низькою шумністю, встановлюють у залах готелів, ресторанів, спорткомплексів, офісних та конференц-центрів;
 - Спліт-системи касетні – монтуються у середніх та великих приміщеннях із підвісними стелями, в які і вбудовуються їхні внутрішні блоки. За рахунок цього вони не тільки виявляються мінімально помітними, але і можуть рівномірно охолоджувати або гріти повітря відразу в чотирьох напрямках. Для цього касетні спліт-системи комплектують спеціальними жалюзі, керованими дистанційними пультами;
 - Мультіспліт-системи – відрізняються тим, що до одного їх зовнішнього блоку підключають від 2 до 5 внутрішніх, які можуть мати різні потужності. Такі агрегати були винайдені для випадків, коли на фасадах будівель не можна розміщувати багато помітних зовнішніх компресорно-конденсаторних частин охолоджувачів. В іншому спліт-системи типу мульти у всьому подібні до своїх більш простих аналогів;
 - Мультиспліт-системи «конструктори» – передбачають допустимість підключення до одного зовнішнього блоку цілого комплексу внутрішніх блоків, кожен з яких підбирається окремо за обсягом приміщення, в якому буде встановлено. Резонність їх використання полягає в економії енергії, якщо всі приміщення, що охолоджуються, є невеликими. Інших плюсів у мультиспліт систем «конструкторів» немає;
 - Спліт-системи канальні - Суттєво відрізняються від звичайних непомітним розміщенням всіх частин внутрішніх блоків. Для досягнення максимальної естетичності їх приховують за елементами внутрішніх стін та підвісних стель. А в міжстельовому просторі розміщують ізольовані повітроводи канальних спліт-систем, здатні розподіляти повітря відразу по кількох приміщеннях.