Приступаючи до розгляду процесу підбору проточних газових нагрівачів, необхідно одразу наголосити, що підходити до нього потрібно максимально відповідально, оскільки дане обладнання працює з вибухонебезпечним паливом. Тому помилки при купівлі колонки, її підключення та експлуатації неприпустимі. Неважко здогадатися, що основним критерієм вибору газової колонки є продуктивність, яка залежить від потужності конкретного нагрівача, що вимірюється в кВт. Дані характеристики завжди вказуються у паспортах всіх подібних виробів. При цьому продуктивність відображає об'єм води, що нагрівається за 1 хвилину на 25 °C. Але, для цього необхідно, щоб тиск у водопроводі був не менше 0,2-0,3 бар, інакше колонка не зможе працювати. Що стосується максимумів тисків, то такі нагрівачі зазвичай витримують його стрибки до 10-12 бар, що в десятки разів вище за норму.
Перед вибором газової колонки для квартири або будинку варто заздалегідь визначити кількість літрів води, що випливає із крана за одну хвилину. Зробити це зовсім не складно, якщо є звичайний водяний лічильник. Для цього записуються його показання до моменту відкриття крана, потім кран відкривається повністю, а вода зливається рівно 1 хвилину при засіченому секундомірі. Після закриття крана з лічильника знімаються нові показання і від отриманої цифри віднімається попередня. Певне в такий спосіб число допоможе підібрати оптимальну продуктивність газової колонки. Наприклад, якщо отримана величина виявляється меншою за 10 л, то немає сенсу купувати моделі на 13-15 л і більше. Але, якщо в будинку старі труби та часті падіння напору, то оптимальною стане модель зі зниженим порогом, інакше при зниженні напору води колонка почне відключатися.
Далі потрібно з'ясувати, як визначити оптимальну потужність газової колонки. Із цим усе досить просто. Газові проточні водонагрівачі малої потужності 17-19 кВт підходять для домогосподарств з мінімальним споживанням гарячої води в одній точці її відбору. Найчастіше їх ставлять у будинках зі старими водопровідними трубами, оскільки немає сенсу витрачатися на покупку потужної колонки, якщо система може пропустити менше 10 л/хв. У свою чергу, при нормальному натиску в 10-15 л/хв можна спокійно купувати газовий нагрівач середньої потужності 20-24 кВт, продуктивності якого вистачить для двох точок відбору. Ну а газові колонки високої потужності 28-31 кВт призначені тільки для приватних будинків. Ще одна характеристика сучасних газових колонок, на яку потрібно звернути особливу увагу – це модуляція потужності, що вимірюється у % від максимальної потужності.
Цей параметр визначає, чи може змінюватись продуктивність апарату залежно від напору води. Для модуляції використовується спеціальна арматура з мембраною, яка змінює подачу газу на пальник. Нормальною вважається модуляція в діапазоні від 40% до 100% потужності приладу, що дозволяє заощаджувати паливо. Також треба відразу відзначити, що при виборі такого нагрівача варто віддавати перевагу моделям, укомплектованим мідними теплообмінниками. При цьому допускається їх покриття припоєм, але вони, в жодному разі, не повинні бути виготовлені з тонкої жерсті. Такими теплообмінниками оснащують найдешевші газові колонки китайського виробництва, але річ у тому, що їхній термін служби рідко перевищує 3 роки. Тобто загальна дешевизна нагрівача досягається за рахунок тонкого металу, який швидко прогорає, після чого доводиться купувати новий апарат.
Другою важливою характеристикою теплообмінника газової колонки є внутрішній діаметр трубок. Чим він більший – тим рідше доведеться чистити теплообмінник від накипу та інших забруднень, що потрапляють до нього зі старих водопровідних труб. Говорячи про матеріали ключових комплектуючих проточних нагрівачів на газі, не можна не відзначити, що їх водяні блоки повинні бути суцільнометалевими, тому що існують моделі, в яких вони виготовлені із пластику. Принциповість цього заснована на тому факті, що всередині такого блоку розташовується мембрана і сітчастий фільтр, що потребують періодичної заміни. Для цього доводиться розкручувати різьбові з'єднання, а якщо вони пластмасові, то такі дії досить швидко приведуть їх у непридатність, після чого доведеться змінювати весь водяний блок, оскільки його конструкція є цільною.
Крім того, вибираючи газову колонку, потрібно враховувати плюси та мінуси різних видів таких пристроїв. Так, нагрівачі з ручним управлінням максимально доступні за вартістю, але не мають функції модуляції полум'я пальника. Це означає, що при одночасному відборі гарячої води у двох точках її температура буде відчутно зменшуватися. Що не дуже зручно, особливо при прийнятті ванни. У свою чергу, газові колонки з автоматичним керуванням хоч і коштують дорожче, але значно зручніше у використанні, оскільки підтримують бажану температуру рідини самостійно. При цьому, головне, щоб нагрівання води відбувалося плавно і без різких перепадів температур, що задаються. Так як при сильному нагріванні води пальником і подальшому різкому зниженні температури слід чекати, поки вона нормалізується, що підвищує витрату рідини.
Не менш сильно відрізняються і моделі проточних нагрівачів за способом розпалювання. Найдешевшими серед них є колонки з п'єзорозпалом, що здійснюється вручну з тимчасово або постійно запаленим запальником. Вони надійніші за автоматичні, дозволяють самостійно ставити витрату блакитного палива, але такий принцип роботи збільшує споживання газу та утворення накипу в їх теплообмінниках. Більш зручними у використанні є газові колонки на батарейках, але їх не можна встановлювати у приміщеннях високою вологістю. В іншому випадку всередині пластикового футляра з батарейками накопичуватиметься конденсат, що перешкоджає отриманню іскор. Ну а найпрактичнішими є газ-колонки з гідротурбінами, але для їхнього обертання потрібен високий тиск води від 0,3 бар, який є не скрізь. Також вони працюють із невеликим свистом.
Вкрай важливою для безпечного використання частиною будь-якого проточного нагрівача є димар, який обов'язково виводиться на вулицю. Чим апарат потужніший, тим ширший його діаметр. При цьому бюджетні газові колонки необхідний для горіння кисень беруть прямо з приміщень, в яких вони знаходяться через отвори внизу корпусів. Недоліком цієї технології є потрапляння до тих самих приміщень частини продуктів горіння, особливо якщо їх димарі з природною тягою забруднюються. А це може бути небезпечно, адже йдеться, зокрема, і про чадний газ. Більш безпечні щодо цього газові колонки з коаксіальними димарями типу «труба в трубі». По одній із них за допомогою вентилятора закачується повітря, а через іншу також примусово відводять відпрацьовані гази. Такі просунуті пристрої коштують дещо дорожче.
Насамкінець залишається відповісти на питання – коли вигідно використовувати газові колонки? Тут треба відразу зазначити, що для квартири чи приватного будинку, які планується ще й опалювати блакитним паливом, закономірно краще одразу придбати двоконтурний газовий котел. А колонки найбільше підходять для тих домоволодінь, де опалення є централізованим, але немає такої ж централізованої подачі гарячої води. Непоганим варіантом стане монтаж газової колонки і в приватному будинку, який взимку обігрівається твердопаливним казаном. Навіть якщо цей теплогенератор є двоконтурним, його літня експлуатація має мало сенсу, оскільки в теплу пору року для отримання гарячої води можна використовувати колонку. Те саме стосується і випадків, коли в квартирі або будинку прокладено тільки старе проведення, яке не дозволяє поставити електричний нагрівач.
Roda JSD20-A1 димохідна газова колонка
