Зовнішня каналізація

Приступаючи до детального розгляду елементів зовнішніх стічних мереж, а точніше, спочатку найпопулярнішого їх різновиду - з пластику, необхідно відразу розібратися з їх відмінностями від схожих елементів внутрішньої каналізації. Може здатися, що ці вироби дуже схожі і візуально відрізняються лише кольором. В більшості випадків частини внутрішньої каналізації виробляються сірими, а зовнішньої - помаранчевими. Однак відмінностей у них набагато більше. Вся справа в тому, що зовнішні каналізаційні мережі функціонують у складніших умовах, ніж внутрішні, хоча б тому, що їм потрібно витримувати вагу ґрунту, під шаром якого їх розміщують. Адже часто цим грунтом зверху ходять люди і їздять автомобілі. Також на них можуть впливати ґрунтові води, здатні стати причиною усунення стикувальних вузлів та розгерметизації систем.

До перелічених зовнішніх навантажень завжди додаються і внутрішні, що виражаються в хімічному, статичному та динамічному впливі різних стоків, що транспортуються трубами. Тож не дивно, що до будь-яких елементів зовнішніх каналізаційних мереж пред'являються високі вимоги. Дані вироби повинні бути досить міцними та жорсткими, зносостійкими та морозостійкими, а також переносити перепади температур та впливу агресивних хімічних речовин без деформацій. Відповідно, для їх виготовлення застосовують лише досить довговічні матеріали, серед яких є не лише різні види полімерів, а й чавун, кераміка та азбестоцемент.

Ну а найбільш затребувані – пластикові труби та фітинги для зовнішньої каналізації відрізняються від внутрішніх аналогів не лише помаранчевим кольором, а й такими важливими якостями:

• Висока міцність – компоненти зовнішніх стічних мереж виготовляються з найбільш надійних та довговічних матеріалів. Що стосується полімерних комунікацій – з непластифікованого полівінілхлориду і не тільки;
• Збільшена товщина стінок – необхідна для того, щоб прокладені на глибині трубопроводи могли витримувати значні навантаження. Тому даний параметр для зовнішніх пластикових труб становить 3,2-3,4 мм проти 2 мм - у внутрішніх;
• Теплова стійкість - як не дивно, але вона актуальна не тільки для тепломереж, але і для каналізаційних систем, замерзання рідини в яких також не бажано. Тому їхня теплостійкість підвищують за рахунок збільшення товщин стінок;
• Довговічність - як показує практика, популярні пластикові елементи зовнішньої каналізації навіть у більш жорстких експлуатаційних умовах служать довше, ніж їхні податки, що монтуються всередині будівель;
• Вартість – через поліпшені технічні характеристики полімерні складові стічних мереж коштують приблизно на чверть дорожче, ніж внутрішньобудинкові труби та фітинги. Тобто їх ціна не може бути рівною.

Цікаво, що навіть яскравий помаранчевий колір, через який вироби з полімерів, також відомі просто як руді каналізаційні труби та фітинги, важливий по-своєму. Він сприяє швидкому виявленню таких комунікацій, а отже – дозволяє мінімізувати ризик їх пошкодження при проведенні земельних робіт. Завершуючи порівняння помаранчевих та сірих труб і фітингів для каналізації, варто ще раз зазначити, що останні категорично не рекомендується використовувати для монтажу на прибудинкових територіях, оскільки через невелику товщину стінок вони не можуть витримувати великих навантажень. Втім, як вже було згадано, елементи стічних комунікацій виготовляють не тільки з пластику, а тому основна класифікація труб та фітингів для зовнішньої каналізації поділяє їх на 4 види, залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені:

I. Пластикові каналізаційні труби та фітинги – з'явилися на вітчизняному ринку відносно недавно, але швидко здобули величезну популярність серед покупців, потіснивши аналогічні вироби з інших матеріалів. Це стало можливим завдяки великій кількості переваг виробів з полімерів, головним з яких є їх цінова доступність. При цьому дані елементи бувають 4 типів:

1. Каналізаційні труби та фітинги з полівінілхлориду – виготовляються з доступного та популярного пластику, що підходить для створення компонентів, як зовнішніх, так і внутрішніх стічних комунікацій. Але особливо добре цей матеріал підходить для конструювання мереж із великими прохідними перерізами. При цьому труби та фітинги для зовнішньої каналізації з ПВХ діляться на 2 різновиди:

• Безнапірні – нездатні витримувати великий тиск і придатні для мереж, якими рідина рухається виключно самопливом і з помірною швидкістю;
• Напірні – здатні витримувати великий тиск до 10 атм і придатні для мереж, що зазнають постійних впливів середовищ, що транспортуються. У свою чергу, за класом жорсткості ПВХ-труби та фітинги для зовнішньої каналізації поділяються на 3 категорії:
• Жорсткі ПВХ-вироби класу S – призначені для монтажу на глибинах до 8 м. Завдяки значним товщинам стінок їх можна використовувати для створення будь-яких стічних мереж, але найбільше вони підходять для промислової сфери;
• Середньотверді ПВХ-вироби класу N – призначені для монтажу на глибинах від 2 до 6 м. Найбільше вони підходять для прокладання каналізаційних трубопроводів під не надто жвавими дорогами;
• Легкі ПВХ-вироби класу L – призначені для монтажу на глибинах від 0,8 до 2 м. Через тонкі стінки їх не можна монтувати під проїжджими частинами, а тому подібні комунікації використовують тільки в місцях з пішохідним рухом.

2. Каналізаційні труби та фітинги з поліпропілену – виробляються із пластику, який не надто добре підходить для прокладання зовнішніх стічних мереж. Причина цього – недостатня жорсткість вироблених із нього деталей, які можуть бути відносно довго лише у піщаних грунтах. Натомість поліпропіленові комунікації підходять для облаштування безнапірної зливової каналізації;

3. Каналізаційні труби та фітинги з поліетилену – виготовляються із пластику, що широко застосовується для конструювання зовнішніх напірних трубопроводів. Велике поширення цей матеріал заслужив завдяки здатності добре витримувати гідроудари, стійкості до різних активних речовин і досить тривалого терміну експлуатації 50 років і більше;

4. Каналізаційні труби та фітинги з гофри – виготовляються з різних видів пластику з хвилястими формами, що дозволяють таким виробам згинатися за умови збереження достатньої механічної жорсткості. Завдяки винаходу цього матеріалу зник головний мінус усіх звичайних пластикових комунікацій – мала механічна міцність.
При цьому всі гофровані труби і фітинги поділяються на 2 типи:
Одношарові – мають складчасті поверхні, як усередині, і зовні. Головна перевага таких комунікацій полягає в їхній дешевизні, а основний недолік – у частковій скруті відведення забруднених стоків;
Двошарові – мають складчасту зовнішню поверхню та гладку внутрішню поверхню. Дані вироби коштують дорожче за свої простіші аналоги, але й стоки проходять через них швидко, не провокуючи появи відкладів і засорів.

II. Каналізаційні труби та фітинги з азбестоцементу – виготовляються із суміші портландцементу з мінеральними азбестовими волокнами. Раніше цей матеріал був популярний через хімічну нейтральність та термін служби до 100 років. Але зараз азбестоцементні комунікації використовуються відносно рідко через небезпеку азбесту для здоров'я людей, які монтують такі трубопроводи;

III. Каналізаційні труби та фітинги з кераміки – виробляються з вогнетривких глин, що покриваються спеціальними кислотними глазурями. Це найдавніший вид стічних комунікацій, що вперше з'явився ще в античні часи. При цьому, керамічні труби та фітинги для каналізації активно використовуються і в наші дні, завдяки великій кількості переваг та лише одному суттєвому недоліку – високій ціні;

IV. Каналізаційні труби та фітинги з чавуну – виготовляються з одного з найміцніших і довговічніших металів, який раніше був найпопулярнішим матеріалом для створення елементів стічних комунікацій щодо невеликих діаметрів. Але в даний час чавунні труби та фітинги застосовують, в основному, для промислової каналізації, а в побутовій сфері їх майже не знайти через занадто велику вагу та складний монтаж. При цьому для каналізаційних фітингів існує окрема класифікація, що поділяє їх на 9 видів, виходячи з призначення даних фасонних елементів:

• Муфта для зовнішньої каналізації – забезпечує пряме з'єднання двох частин трубопроводів з однаковими діаметрами;
• Перехідник для зовнішньої каналізації – забезпечує пряме з'єднання двох частин трубопроводів із різними діаметрами;
• Коліно для зовнішньої каналізації - Забезпечує поворот магістралі на необхідний кут;
• Трійник для зовнішньої каналізації – забезпечує з'єднання трьох частин трубопроводів під різними кутами;
• Хрестовина для зовнішньої каналізації – забезпечує з'єднання чотирьох частин трубопроводів під прямими кутами;
• Редукція для зовнішньої каналізації – забезпечує з'єднання двох частин трубопроводів під час переходу з більшого діаметра на менший;
• Заглушка для зовнішньої каналізації – забезпечує герметичне перекривання одного трубопровідного розтрубу;
• Ревізія для зовнішньої каналізації – забезпечує можливість прочищення ділянки трубопроводу від можливих засорів;
• Зворотний клапан для зовнішньої каналізації – забезпечує захист системи від руху забруднених стоків у зворотному напрямку.

У процесі розгляду складових деталей для зовнішніх стічних систем, часто виникає питання – які труби та фітинги для зовнішньої каналізації краще? Однозначно відповісти на нього не можна, оскільки вибір у даному випадку завжди залежить від того, для якої мережі такі елементи призначені, і її експлуатаційних умов. Потрібно відразу відзначити, що в побутовій сфері вже кілька десятиліть і майже повсюдно використовуються тільки пластикові комунікації, які мають відмінне співвідношення вартості та надійності. Головне – правильно підібрати відповідний тип таких виробів з урахуванням їх характеристик та найбільш оптимального призначення. Короткі рекомендації щодо всіх полімерних, а також вже менш популярних – азбестоцементних, керамічних і чавунних каналізаційних труб і фітингів наводяться далі.

Одні з найпоширеніших – полівінілхлоридні комунікації відомі гарною стійкістю до механічних впливів та ультрафіолету, а також високою міцністю, завдяки чому вони підходять для прокладання навіть на відкритих ділянках. Ці вироби можуть складатися з одного або двох шарів, причому другі закономірно виявляються дещо міцнішими. У другому випадку для зовнішнього шару беруть непластифікований матеріал, а для внутрішнього – перероблений спінений полімер. Майже завжди з'єднання труб та фітингів для зовнішньої каналізації із ПВХ виконуються за допомогою розтрубів. І значно рідше при цьому застосовується – холодне зварювання та клейовий спосіб. Найпоширенішими ПВХ-трубами для зовнішньої прокладки є вироби діаметрами 10-11 см. Вони є оптимальними для транспортування стоків з приватних будинків.

Загалом, як уже було зазначено, полівінілхлоридні труби та фітинги особливо рекомендуються для конструювання каналізаційних систем, що потребують великого прохідного перерізу, таких як колекторні, водопропускні та зливові. При цьому найчастіше у зовнішніх трубопроводах застосовуються безнапірні вироби такого типу. Але й напірні комунікації з цього матеріалу теж виявляються досить міцними та надійними. Варто також зазначити, що труби з непластифікованого полівінілхлориду застосовують у підземній прокладці стічних трубопроводів там, де точно відомо, що будь-якого суттєвого навантаження на них не буде. Тобто, на ділянках, де немає руху транспорту.

У цьому випадку ПВХ-вироби можна застосовувати в численних та дуже різних ситуаціях для виконання наступних завдань:

• Складання різних розгалужених ділянок каналізаційної системи;
• Підключення ПВХ-труб до пластикового стікового колодязя;
• Облаштування каналізації у заміському будинку;
• Введення стічної труби в септик;
• Створення побутової зливової каналізації;
• Організації окремої пристінної дренажної системи;
• Використання гріючого кабелю для забезпечення незамерзання труб.

У свою чергу, поліпропіленові труби та фітинги найбільше підходять для прокладання стічних комунікацій, якими транспортуються гарячі рідини з температурою до 80 °С. Але відносно невелика жорсткість робить їх не кращим вибором для облаштування зовнішніх каналізаційних мереж, за винятком тих випадків, коли вони розміщуються в піщаних ґрунтах. Тим не менш, труби та фітинги з ПП стануть чудовим варіантом для безнапірної зливової каналізації. Проте поліетиленові вироби, навпаки, повністю підходять для облаштування зовнішніх трубопроводів, у тому числі – і напірних. Головне - не розташовувати труби і фітинги з ПЕ під відкритим сонячним промінням і не транспортувати ними рідини з температурою вище 40 °С. А щоб надовго зберегти цілісність такої мережі, важливо пам'ятати – чим вища температура рідини, тим нижчим має бути її тиск.

У випадках, коли міцності перелічених вище пластикових комунікацій виявляється недостатньо для прокладання стічних мереж, замінити їх можуть гофровані трубопроводи. Завдяки складчастим зовнішнім поверхням даних виробів збільшується їх площа, що дозволяє перерозподіляти тиск, що чиниться на них ґрунтом. Внаслідок чого подібні мережі витримують підвищені навантаження. За рахунок цього гофровані конструкції користуються великою популярністю, дозволяючи покращити жорсткість та щільність пластикових труб, одночасно зберігаючи їхню легку вагу. Виготовляють їх із різних видів полімерів, найчастіше застосовуючи для цього поліетилен низького тиску та полівінілхлорид. Труби з гофрованою поверхнею з'єднують розтрубним способом із застосуванням спеціальних гумових манжет, і рідше - за допомогою холодного зварювання.

Що стосується азбестоцементних та керамічних труб та фітингів для зовнішньої каналізації, то їх найчастіше використовують для виготовлення особливо довговічних комунікацій, а також мереж, якими транспортуються агресивні хімічні речовини. При цьому не можна забувати про головний мінус обох цих матеріалів – їхню надзвичайну крихкість. Тому, купуючи подібні вироби, потрібно уважно оглядати їх, щоб не пропустити можливі сколи та тріщини. Цікаво, що керамічні труби можна перевіряти методом простукування. Якщо при ударі з'являється брязкіт звук - це може свідчити про наявність візуально прихованої тріщини. У продажу є керамічні елементи з діаметрами від 100 до 600 мм, з двома варіантами з'єднань – розтрубом та нарізкою.

Ну і, нарешті, чавунні труби і фітинги для зовнішньої каналізації в даний час застосовуються, здебільшого, для прокладання промислових комунікацій, тоді як в індивідуальному будівництві їх майже повністю витіснили більш дешеві, легкі та швидко монтовані пластикові аналоги. Втім, ті, хто бажає отримати для власного будинку високоміцну стічної системи, яка за сприятливих експлуатаційних умов прослужить до 100 років, можуть придбати і такі вироби. Як правило, для приватного будівництва достатньо елементів діаметром 160 мм. При цьому, головне – не забувати про крихкість чавуну, який не можна піддавати значним механічним навантаженням, а значить – розташовувати таку мережу під автомобільними проїздами, а також у солончакових та деяких інших ґрунтах.

Ніщо не допомагає краще у виборі елементів стічних комунікацій, як порівняння їх плюсів та мінусів, які докладно розглядаються нижче, починаючи з переваг різних видів пластикових каналізаційних труб та фітингів:

• Несхильність до корозії – завдяки чому в нормальних робочих умовах усі подібні вироби здатні прослужити близько 50 років, а іноді й більше;
• Мінімальна вага – значно полегшує як транспортування та складування, так і монтаж та ремонт будь-яких стічних трубопроводів із пластику;
• Гладкість внутрішніх поверхонь – сприяє швидкому проходженню стоків і перешкоджає утворенню відкладень і засмічень усередині таких магістралей;
• Широкий асортимент деталей – що включає крім пластикових труб велику кількість різних фасонних елементів для них таких же різноманітних діаметрів;
• Доступна вартість - навіть, незважаючи на використання при виробництві якісного пластику, всі ці вироби набагато дешевше чавунних і всіх інших;
• Підвищена теплостійкість – властива для труб та фітингів із поліпропілену, завдяки чому вони можуть транспортувати рідини з температурою до 80-95 °С;
• Хімічна інертність – ще одна гарна якість поліпропіленових каналізаційних комунікацій, що не виділяють шкідливі речовини при нагріванні;
• Стійкість до гідроударів – цінна характеристика каналізаційних труб та фітингів з поліетилену, обумовлена їхньою високою міцністю;
• Стійкість до активних речовин – що дозволяє використовувати поліетиленові комунікації для транспортування агресивних середовищ;
• Наявність складчастих поверхонь – у гофрованих каналізаційних труб, за рахунок яких вони можуть витримувати підвищені навантаження;

Недоліки різних видів пластикових каналізаційних труб та фітингів:

• Недостатня міцність – характерна всім полімерних елементів стічних систем, крім гофрованих, тому їх не можна навантажувати механічно;
• Чутливість до агресивних середовищ – властива для мереж із ПВХ, через що з їх допомогою небажано відводити кислоти та олії, для яких є труби з НПВХ;
• Істотне температурне подовження – також характерне для полівінілхлориду, що не підходить для транспортування стоків з температурою понад 60 °С;
• Недостатня щільність – мінус поліпропіленових труб і фітингів, що рідко дозволяє використовувати їх як саме каналізаційні комунікації;
• Чутливість до ультрафіолету – брак виробів із поліпропілену та поліетилену, що потребує їх захисту від сонячних променів при зберіганні та монтажі;
• Недостатня термостійкість – негативна якість поліетиленових труб, що дозволяє застосовувати їх лише в діапазоні температур від -40 ° С до 40 ° С;
• Небезпека виникнення засоров – єдиний суттєвий мінус одношарових гофрованих труб для каналізації з ребристими внутрішніми поверхнями.

Переваги азбестоцементних каналізаційних труб та фітингів:

• Довговічність – у нормальних експлуатаційних умовах такі комунікації можуть прослужити мінімум 50 років та максимум 100 років;
• Стійкість до агресивних середовищ – завдяки якій трубопроводи з азбестоцементу часто використовували на підприємствах хімічної промисловості;
• Відносно невелика вага - перевищує вага пластикових комунікацій, але виявляється набагато менше, ніж у керамічних і чавунних;
• Гладкість внутрішніх поверхонь – що значно зменшує ймовірність утворення засорів усередині таких труб.

Недоліки азбестоцементних каналізаційних труб та фітингів:

• Крихкість - дані комунікації вкрай чутливі до механічних пошкоджень, а тому монтувати та експлуатувати їх потрібно дуже акуратно;
• Мінімальний вибір фітингів - їх, фактично, єдиною різницею для подібних труб є лише різні прямі сполучні муфти;
• Висока токсичність деяких видів азбесту – через яку використання виробів із нього заборонено у багатьох європейських країнах.

Переваги керамічних каналізаційних труб та фітингів:

• Абсолютна інертність – за допомогою стічних систем з кераміки можна відводити рідкі середовища з майже будь-якими хімічними складами;
• Ідеально гладкі поверхні – що ефективно перешкоджають утворенням різних нальотів, відкладенням солей та інших подібних речовин;
• Температурна стійкість – причому, як по відношенню до зовнішніх температур ґрунтів, так і по відношенню до внутрішніх температур середовищ, що транспортуються;
• Відносна простота монтажу – який значно полегшується за рахунок наявності на виводах керамічних труб та фітингів розтрубів із ущільнювачами.

Недоліки керамічних каналізаційних труб та фітингів:

• Крихкість - властива не тільки для азбестоцементних виробів, але і для кераміки, через яку поводитися з ними треба дуже акуратно;
• Невелика довжина труб - що призводить до істотного збільшення числа стиків при формуванні цілісних трубопроводів. Переваги чавунних каналізаційних труб та фітингів:
• Дуже висока міцність - що дозволяє чавунним трубопроводам витримувати підвищені навантаження і служити при цьому десятки років;
• Стійкість до перепадів температур – які абсолютно не провокують розширення цього металу, його розтріскування або зниження терміну служби;
• Легка стикування – як і у випадку з керамічними аналогами, чавунні труби та фітинги з'єднуються між собою за допомогою звичайних розтрубів;

Недоліки чавунних каналізаційних труб та фітингів:

• Велика вага – властива для всіх виробів з цього металу та потребує використання спеціальної техніки для створення чавунних комунікацій;
• Схильність до утворення відкладень – на шорстких внутрішніх поверхнях таких трубопроводів з часом можуть з'являтися відкладення та засмічення;
• Відсутність універсальності у використанні – чавунні трубопроводи не можна прокладати в деяких видах ґрунтів, і особливо в солончаках;
• Висока вартість - обумовлена традиційною дорожнечею чавуну, що призводить до відчутного зростання витрат при створенні відвідних мереж такого типу.

Купити труби та фітинги для зовнішньої каналізації у Києві всіх існуючих модифікацій та у будь-якій кількості, можна в онлайн-маркеті «Modernsys». Ми постійно реалізуємо найбільш затребувані на сьогоднішній день – полімерні комунікації, що завоювали величезну популярність завдяки відмінному співвідношенню вартості та якості. Їх вибір у нашому каталозі сильно полегшують численні інтерактивні фільтри, що враховують типи, діаметри та довжини виробів, їх робочі температури та не тільки. Доставка будь-яких елементів зовнішніх стічних мереж може бути виконана до різних населених пунктів України обраними логістичними компаніями. Труби та фітинги для зовнішньої каналізації, ціна на які залежить від їх марки та технічних характеристик – це просте та швидке складання відвідних комунікацій на прибудинкових територіях будь-яких будівель.