Першочерговими параметрами для вибору теплових акумуляторів типу «бак у баку» та «змійовик у баку» закономірно служать - їх обсяг та продуктивність вбудованого бойлера або змійовика. З першим критерієм усе досить просто. Продуктивність бойлера підбирається з урахуванням фактичного споживання гарячої води у конкретному домогосподарстві. При цьому потрібно обов'язково знати, що якщо її витрата є дуже великою, потужності вбудованого в теплобак нагрівача може не вистачити для забезпечення подібних значних потреб. Крім того, при великій витраті гарячої води на її нагрівання йтиме багато енергії, що відбирається у теплоносія системи опалення, що зберігається в такому резервуарі. А це означає, що ефективність її роботи неминуче зменшиться.
Що ж стосується вибору об'єму теплового акумулятора, то з ним все трохи складніше, адже він залежить від:
- Потужності працюючого в парі з ним теплогенератора;
- Усередненого теплового навантаження на мережу обігріву будівлі;
- Приблизний час роботи без допомоги теплогенератора.
Але, перш ніж розпочати безпосередній розрахунок обсягу теплоакумулятора з бойлером, потрібно розглянути ці пункти докладніше. Насамперед, необхідно знати, що місткість будь-якої ємності розраховується виходячи саме із середнього теплового навантаження на систему опалення в холодну пору року. Використовувати для цього максимальну потужність не варто, оскільки це спричинить значне збільшення розмірів резервуара та витрат на його придбання. Хоча логічно, що для забезпечення теплом будівель з великими площами потрібні місткі теплобаки, неприємний нюанс їх використання полягає в тому, що надмірно великий тепловий акумулятор не працюватиме раціонально. І це не рахуючи дорожнечі його монтажу і великого вільного місця в окремому приміщенні, яке буде потрібно визначити для його розміщення.
Крім того, необхідно звернути особливу увагу на те, що оптимальне функціонування систем опалення або гарячого водопостачання з енергозберігаючим баком буде неможливим, якщо теплогенератор, що використовується в парі з ним, має малий запас потужності. Тоді він просто не зможе зробити необхідну кількість енергії для нагрівання рідини та збереження її тепла в резервуарі, тому що йому доведеться обігрівати будівлю та ємність одночасно. З цієї причини фахівці рекомендують заздалегідь купувати котел принаймні з дворазовим запасом потужності. Ну а якщо такий нагрівач вже куплений, можна переходити до підбору потрібної накопичувальної ємності. Розрахувати її обсяг реально кількома способами, згідно з найпростішим з яких на 1 кВт продуктивності котла повинні припадати 25 л об'єму теплового акумулятора.
Але цілком очевидно, що подібні прості розрахунки є дуже неточними, через що використовувати їх небажано. Взагалі найкраще довіряти цю роботу професіоналам або, у крайньому випадку, користуватися спеціальною формулою, наведеною нижче. Такий алгоритм розрахунку обсягу теплового акумулятора можна розглянути на прикладі будинку площею 150 м2 з твердопаливним котлом, що не працює 7 годин на день. Також прийнято, що в бак надходить рідина з температурою 90 °С, а в процесі роботи опалювальної системи вона остигає до 40 °С. Для обігріву площі 150 м2 в зимовий період потрібна потужність 15 кВт, а її середнє споживання має становити близько 8 кВт/год. Таким чином, теплобак повинен накопичити 8 кВт/год · 8 год = 64 кВт енергії.
А безпосередній розрахунок його обсягу виконується із застосуванням формули теплоємності води:
m = Q / 1,163 · Δt
де:
Q – розрахункова кількість теплової енергії, що накопичуватиметься, Вт;
m – вага води у баку, кг;
Δt – різниця між початковою та кінцевою температурами рідини в ємності, що дорівнює 90 °С – 40 °С = 40 °С; • 1,163 Вт/кг °С або 4,187 кДж/кг °С – питома теплоємність води.
Підставивши всі прийняті для цього прикладу значення у формулу, отримуємо:
m = 64000 / 1,163 · 50 = 1100 кг або 1,1 м³
Відповідно до цих результатів можна зробити висновок, що для забезпечення теплом відносно невеликого будинку площею 150 м2 знадобиться чималий теплоакумулятор. Такий результат було отримано через прийняття до розрахунку даних, відповідних будівлі без якісного зовнішнього утеплення і з великим тепловтратами. Якщо фасад будинку буде добре утеплений, то усереднений витрата необхідної для його обігріву теплової енергії буде менше 8 кВт/год. Тож на практиці для площі 150 м2 вистачить резервуара обсягом до 1 м3. Цей фактор є головною причиною рекомендації – використовувати максимально точні вихідні дані, які визначаються виключно фахівцями. У свою чергу всі інші критерії підбору теплоакумуляторів менш важливі, і відносяться до їх додаткового оснащення.
До такого обладнання, перш за все, прийнято відносити додаткові змійовики, які не можна плутати зі змійовиками для гарячого водопостачання. Ці пристрої можуть вбудовуватися в кількості одного або двох, і дозволяють оптимізувати роботу теплозберігаючих резервуарів. Для цього вони підключаються до сторонніх джерел енергії, таких як теплові насоси і сонячні колектори, використання яких дає можливість догрівати рідину в ємностях, що розглядаються, за рахунок безкоштовних природних ресурсів. Крім того, з цією метою деякі моделі теплових акумуляторів можна додатково оснащувати електричними ТЕНами фланцевого типу, які розміщуються в призначених для цього отворах в їх корпусах і підключаються до електромережі. Подібна проста модернізація робить будь-який накопичувальний бак більш функціональним.