Приводні пристрої використовуються в багатьох сучасних інженерних системах, а тому виробляються у величезній різноманітності модифікацій та з різними характеристиками. Приступаючи до їх розгляду, потрібно відразу відзначити, що для їх позначень використовуються різні назви, які часто є взаємозамінними. Так до класу даних пристроїв належать електроприводи, приводи-контролери, сервоприводи, термоприводи, інколи ж до них відносять навіть термоголовки. Але їхнє призначення завжди одне – автоматичне регулювання потоків рідких та повітряних середовищ шляхом впливу на роботу клапанів та вентилів. При цьому найчастіше різноманітні приводні вироби задіяні в управлінні водяними та тепловими мережами, а також кліматичним обладнанням. А тому є сенс розглядати ці дві умовні групи пристроїв окремо.
Електричні приводи та термоприводи, також звані сервоприводами, для систем опалення та водопостачання застосовуються з метою забезпечення повної автоматизації процесів експлуатації складних обв'язок. Від простих вони відрізняються наявністю відразу кількох контурів, у тому числі – різних видів. Наприклад – радіаторного та підлогового опалення. Часто електроприводи підключають до кульових кранів, триходових або чотириходових клапанів твердопаливних котлів – з метою забезпечення можливостей перекриття потоків або змішування теплоносія. При цьому деякі моделі даних пристроїв додатково комплектуються відповідними регуляторами, в результаті чого виходять приводи-контролери.
Електроприводи для мереж опалення та водопостачання здатні виконувати різні функції, але часто вони потрібні в таких випадках:
- У систему захисту від протікання води – в яких одними з основних елементів виступають електроприводи, які при виникненні аварійних ситуацій перекривають кульові крани, встановлені на водопровідних комунікаціях;
- У водяних опалювальних приладах – електроприводи монтується на засувки, що регулюють або подають воду. Вони дозволяють керувати температурою подачі теплоносія в контури і не допускати потрапляння до системи холодної рідини.
Як було згадано, принцип роботи стандартного електроприводу досить простий. Використовуючи інформацію, одержувану від підключеного до нього термостата, такий апарат повертає запірний або регулюючий механізм клапана або крана в потрібному напрямку, відкриваючи або закриваючи контур подачі циркуляційної лінії. Тобто, наприклад, коли термодатчик подає сигнал про те, що повітря в приміщенні або контур теплої підлоги вже достатньо нагрівся, приводний механізм перекриває подачу теплоносія у встановлені радіатори або частину мережі підлогового опалення. А коли батареї або тепла підлога остигають, привід знову отримує сигнал про необхідність відкриття клапана або крана, що починає вільно пропускати теплоносій у контур.
Відповідно, в мережах обігріву найчастіше сервоприводи використовують для таких цілей:
- Роботи радіаторів – клапани сервоприводів направляють у них більшу чи меншу кількість теплоносія, залежно від температури у приміщеннях;
- Роботи теплої підлоги – приводи також регулюють подачу тепла в подібні контури, залежно від рівня їхнього власного прогріву або рівня температури у приміщеннях;
- Роботи непрямих бойлерів – при включенні весь нагрітий теплоносій з котлів надходить тільки до їхніх внутрішніх баків для швидкого приготування гарячої води.
Основна класифікація електроприводів для систем опалення та водопостачання має на увазі їх поділ на 3 види, залежно від звичайного стану клапанів:
- Нормально закриті термоприводи – за відсутності електроживлення положення приєднаних до них клапанів фіксується як закрите. Коли термостат подає такому пристрою сигнал одночасно з живленням, клапан відкривається і починає пропускати теплоносій у відповідний контур. Нормально закриті сервоприводи найбільш популярні в побутовій сфері в південних регіонах;
- Нормально відкриті термоприводи – за відсутності електроживлення положення приєднаних до них клапанів фіксується як відкрите. Коли термостат подає такому пристрою сигнал одночасно з живленням – клапан закривається та припиняє пропускати теплоносій у контур. Нормально відкриті сервоприводи найбільш популярні в регіонах з частими перебоями в електроживленні;
- Комбіновані термоприводи – їх механізми дозволяють здійснювати швидке перемикання між відкритими та закритими положеннями. Тобто, в таких моделях присутні два контакти – закритий та відкритий. Один з них може використовуватися для одного контуру, наприклад радіаторного, а другий для іншого, наприклад, для бойлера. Або можна використовувати той контакт, який актуальніший.
Варто також відзначити, що в деяких сервоприводах для теплої підлоги відсутня робоча рідина, що розширює. А переміщення штоків у них реалізується у вигляді нагрівання спеціально призначеного термічного елемента. Важливо, що встановлення будь-яких електроприводів не викликає особливих складнощів, і не тільки через їх компактність. Більшість сучасних модифікацій таких пристроїв адаптована під монтаж на елементи запірно-регулюючої арматури за допомогою всього декількох кріплень. Після встановлення електропривід підключається до електромережі і до термодатчика або контролера, який керуватиме процесами відкриття та закриття контурів, що подають у потрібний час. Після цього пристрій готовий до роботи. Такі основні характеристики приводів для мереж обігріву та подачі води, що роблять їхню роботу найбільш оптимальною.
Не менш активно, ніж у системах опалення та водопостачання, електричні приводи використовуються у складі різних кліматичних установок. А саме, в системах вентиляції, кондиціювання та повітряного обігріву – для регулювання та керування потоками повітря. Як відомо, на сьогоднішній день більша частина з них може працювати повністю автоматично. При цьому, для автоматичного управління положеннями клапанів, що управляють, в таких системах якраз і потрібні електроприводи повітряних заслінок, що регулюють плавність роботи їх стулок. І хоча значущість цих компактних приладів може здатися не дуже великою, насправді вони є тими елементами кліматичного обладнання, які забезпечують його ефективність та довговічність.
Ну а найважливіші характеристики електричних приводів повітряних заслінок такі:
- Тип управління;
- Обертаючий момент;
- Напруга живлення;
- Наявний ступінь захисту.
Основна класифікація електроприводів для кліматичних систем передбачає їх поділ на 3 види, залежно від принципу керування:
- Електроприводи зі зворотною пружиною – мають двопозиційне керування та можуть бути відкритими або закритими. Даний вид пристроїв часто застосовується в установках із нагрівачами водяного типу. При цьому в таких приводах встановлена пружина, що повертає заслінки у вихідне положення, що дуже важливо у випадках раптового відключення електроенергії;
- Електроприводи без поворотної пружини – також мають двопозиційне керування та можуть бути відкритими або закритими. Даний вид пристроїв застосовується для керування повітряними заслінками в системах вентиляції та кондиціювання. При цьому подібні приводи комплектуються кнопками повернення або поворотними штурвалами для ручного режиму;
- Електроприводи з аналоговим сигналом 0 – 10 DC – мають пропорційне керування. Даний вид пристроїв застосовується для автоматичного регулювання камер змішування та встановлюється прямо на валах. При цьому нерухомість їх корпусів забезпечують спеціальні фіксатори, а вбудовані системи захисту від перевантажень автоматично відключає прилади при критичних навантаженнях.
Друга класифікація електричних приводів для кліматичного обладнання поділяє їх на 2 види, виходячи з типу живлення, на яке вони розраховані:
- Електроприводи, що підключаються до мережі напругою 24 В;
- Електроприводи, що підключаються до мережі напругою від 100 до 240 В.
Ну і, нарешті, третя класифікація електричних приводів відрізняє також їх 2 основних види, залежно від ступеня захисту:
- Вибухозахисні приводи;
- Приводи з різним ступенем захищеності від впливу вологи, що позначається IP.